АНАЛІТИКА > ПРАВО

ДОВІДКА ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

“ПРО ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ ПІДПРИЄМЦІВ”

1 серпня 2002 року у Верховній Раді України було зареєстровано Проект Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності”, внесений народними депутатами Єхануровим Ю.І. та Хомутинником В.Ю. (реєстраційний № 2048). Законопроект було розроблено “з метою подальшого впорядкування державної системи реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності і гармонізації процедур реєстрації з європейським законодавством” (див. Пояснювальну записку до проекту Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності”). Відповідно передбачалося, що “цей закон регулює правовідносини, які виникають у сфері державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності”, а “дія цього Закону не поширюється на порядок реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, партій ..., для яких законами України визначено окремий порядок їх реєстрації” (див. Редакцію проекту Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності”, прийняту в першому читанні). Натомість при розгляді цього законопроекту в другому читанні на підставі висновків Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва було прийнято остаточну редакцію закону, згідно з якою дію цього закону було поширено “на державну реєстрацію всіх юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування”, в т. ч. і на об'єднання громадян, професійні спілки, благодійні організації, партії, торгово-промислові палати, тощо, а власне закон статочно отримав назву “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. Таким чином було прирівняно неприбуткові організації, для яких реєстрація є однією з форм легалізації (публічного визнання), з суб’єктами підприємницької діяльності, для яких реєстрація відповідно до частини 1 ст.4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців” – “засвідчення факту створення або припинення юридичної особи”. Внаслідок цього виникли та існуюють, в першу чергу, істотні правові протиріччя між цим Законом та законами, що регулюють правовідносини між державою та неприбутковими організаціями.

Головні правові аспекти Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, зокрема, чітко визначені в документах Проекту Закону України “Про внесення змін до статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, внесений 3 червня 2004 року народним депутатом України Мусіякою В.Л. (реєстраційний № 4389 – 1).

Пояснювальна записка

до проекту Закону України “Про внесення змін до статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”

Основні цілі та завдання законопроекту

Законопроект спрямований на забезпечення передбачених статтями 15, 36 Конституції прав об'єднань громадян, професійних спілок, благодійних організацій, партій, на усунення суперечностей в законодавстві, що регулює порядок легалізації та набуття прав юридичної особи неприбутковими організаціями.

Основні положення законопроекту

Проект Закону України “Про внесення змін до статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” визначає, що порядок державної реєстрації (легалізації) громадських організацій, професійних спілок, благодійних організацій, партій, творчих спілок чи їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, професійних спілок та їх об'єднань, торгово-промислових палат, релігійних організацій передбачає їх державну реєстрацію (легалізацію) відповідними легалізуючими органами, визначеними відповідними спеціальними законами.

Законопроект відповідає вимогам Цивільного кодексу України щодо статусу юридичних осіб.

Необхідність прийняття проекту Закону

15 травня 2003 року в другому читанні прийнято Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців” (реєстраційний № 2048), який набуває чинності з 1 липня 2004 року.

Зокрема, частиною 3 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено, що “об'єднання громадян (у тому числі професійні спілки), благодійні організації, партії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.”

Проте для цих юридичних осіб, порядок державної реєстрації вже визначено окремими законами. Так, відповідно до ст.14 Закону України “Про об’ єднання громадян” та п.1 Положення про порядок легалізації об’ єднань громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993р. за №140, легалізація (офіційне визнання) об’єднань громадян є обов’язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації об’єднання громадян набуває статус юридичної особи.

Легалізація всеукраїнських об’єднань громадян і міжнародних громадських організацій здійснюється Мінюстом, їх місцевих осередків та місцевих об’єднань громадян – Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольськими міськими, районними, районними в містах Києві та Севастополі управліннями юстиції. Органи, що здійснюють реєстрацію об’єднань громадян, ведуть реєстр цих об’єднань (ст.15 Закону України “Про об’єднання громадян”). У разі реєстрації об’єднання громадян засновникові видається свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка (п.7 Положення про порядок легалізації об’ єднань громадян).

Відповідно до ст.16 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” профспілка, об’єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Легалізуючий орган у місячний термін підтверджує заявлений статус.

Згідно зі ст.8 Закону України “Про благодійництво та благодійні організації” благодійна організація набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстрації. Державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій – відповідними місцевими органами виконавчої влади. Після державної реєстрації благодійної організації засновникам (засновнику) видається свідоцтво про реєстрацію. Зареєстрована благодійна організація вноситься до реєстру благодійних організацій, що ведеться органом, який здійснює державну реєстрацію, з присвоєнням відповідного номера.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про політичні партії в Україні” реєстрацію політичних партій здійснює Міністерство юстиції України. Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи. Реєстрація обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України, якщо інший порядок не передбачений законом, лише після реєстрації політичної партії Міністерством юстиції України. Після реєстрації обласних, міських та районних організацій політичних партій вони можуть набувати статусу юридичної особи, якщо це передбачено статутом партії. Органи, що здійснюють реєстрацію політичних партій та їх обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, ведуть відповідні реєстри. Міністерство юстиції України, його відповідні органи після реєстрації видають політичній партії, обласній, міській, районній організації або іншим структурним утворенням, передбачених статутом партії, реєстраційне свідоцтво.

Відповідно до ст.9 Закону України “ Про торгово-промислові палати в Україні” державна реєстрація Торгово-промислової палати України провадиться Міністерством юстиції України, Торгово-промислової палати Автономної Республіки Крим – Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, інших торгово-промислових палат – відповідно обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції. Зареєстрованим торгово-промисловим палатам реєструючий орган видає свідоцтво про державну реєстрацію. Торгово-промислова палата набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації.

Згідно зі статею 10 Закону України “Про професійних творчих працівників та творчі спілки” державна реєстрація всеукраїнських творчих спілок здійснюється Міністерством юстиції України, а їх територіальних осередків та регіональних (місцевих) творчих спілок – відповідними місцевими органами виконавчої влади. Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, видає засновникам свідоцтво про державну реєстрацію творчої спілки. З моменту реєстрації творча спілка чи її територіальний осередок набувають статусу юридичної особи.

Відповідно до частини 1 ст.13 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення). Відповідно до ст.14 цього ж закону реєстрацію статутів (положень) релігійних громад здійснюють обласні, Київська та Севастопольські міські державні адміністрації, а в Автономній Республіці Крим – Уряд Республіки Крим. Реєстрацію релігійних центрів, управлінь, монастирів, релігійних братств, місій та духовних навчальних закладів здійснює державний орган України у справах релігій.

Відповідно до ст.4 Закону України “Про адвокатуру” реєстрація адвокатських об’єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об’єднання є юридичними особами.

Окрім того, частина 3 ст.3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” містить ознаки невідповідності вимогам ст.22 Конституції України, згідно якої “при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод”, оскільки з уведенням в дію вищезгаданого закону набагато ускладнюється набуття прав юридичної особи громадськими організаціями, партіями, тощо.

Таким чином, запровадження механізму державної реєстрації, передбаченого Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”,зокрема, суперечить означеним спеціальним законодавчим актам України.

Отже, реалізація норм Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, особливо в частині статті 3 цього Закону, призведе до подвійної реєстрації та ускладнення діючої процедури, що спричинить незадоволення громадян України щодо реалізації своїх прав, призведе до порушення існуючої чіткої визначенності щодо питання легалізації неприбуткових організацій, зумовить появу істотних протирічь між різними законами, що регулюють відносини між державою та об’єднаннями громадян, викличе створення істотних перешкод в реалізації конституційних прав громадян України на об’єднання у політичні партії та громадські організації, тощо. Окрім того, введення в дію вищезазначеного закону, особливо в частині реалізації його прикінцевих положень, може викликати дестабілізацію політичної ситуації в України, оскільки законом передбачено заміну раніше виданих свідоцтв про державну реєстрацію протягом 2004-2005 років, тобто під час виборчої кампанії по виборах Президента України та в рік перед парламентськими виборами.

Слід зазначити, що Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” стосується більше 100 тисяч неприбуткових організацій, адже за даними Мінюсту станом на 1 січня 2004 року тільки одним Мінюстом та його територіальними органами зареєстровано 1790 всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, 96 політичних партій, понад 65 тис. структурних утворень політичних партій, легалізовано 89 всеукраїнських профспілок та 11 об’єднань профспілок, 650 благодійних організацій та понад 7,2 тис. благодійних організацій з місцевим статусом, понад 21 тис. місцевих громадських організацій.

Мамчур Ігор
Центр політологічного та економічного аналізу “Київ – XXI”